Ющенко заперечує масову видачу російських паспортів у Криму

Президент Віктор Ющенко заперечує масову видачу російських паспортів у Криму.

Про це сказано в повідомленні прес-служби Президента.


Я доручив перевірити паспортну ситуацію в Криму. Виявлено нелегальне поширення закордонних паспортів в 1300 випадках
, - сказав він в інтерв
ю виданню Dziennik.

Президент зазначив, що Генеральна прокуратура провела слідство за кожним фактом і не виявила істотних порушень.


Люди, які одержали російські закордонні паспорти, - насамперед як персонал бази російського флоту в Севастополі - мали на це право
, - зазначив Ющенко.

При цьому він сказав, що якщо власники паспортів стали громадянами Росії, то вони мають здати українські паспорти.

Як повідомляло агентство, постійний представник Президента в Криму Леонід Жунько також заперечує масову видачу російських паспортів в автономній республіці.

Депутат Верховної Ради, голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв (фракція Блоку
Наша Україна - Народна Самооборона
) допускає наявність російського громадянства в 200 тис. українців у Криму.

Посольство Росії заперечує масову видачу паспортів громадянам України.

Начальник ДПІ в м. Івано-Франківську Ярослав Кравців зустрівся з Івано-франківськими журналістами за “круглим столом”

Президент Литви прибув до України для участі в заходах з нагоди 75-річчя Голодомору

Президент Литви Валдас Адамкус прибув до Києва для участі в заходах з нагоди 75-ої річниці Голодомору 1932-1933 років.

Літак Адамкуса близько 17:23 приземлився в міжнародному аеропорту
Бориспіль
.

Президента в аеропорту зустріли посол Литви Альгірдас Кумжа і заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісєєв.

Як повідомляло агентство, Україна відзначає 75-у річницю Голодомору 1932-33 років.

Очікується, що 6 президентів відвідають Україну для участі в заходах з нагоди річниці Голодомору.

22 листопада вони в Національній опері в Києві візьмуть участь у Міжнародному форумі
Народ мій завжди буде
, після чого візьмуть участь у відкритті та освяченні Меморіалу пам
яті жертв голодоморів і в жалобній ході.

Саакашвілі прибув до України

Президент Грузії Михайло Саакашвілі прибув до Києва для участі в заходах з нагоди 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 років.

Літак Саакашвілі близько 17:30 приземлився в міжнародному аеропорті
Бориспіль
.

Президента зустрів заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісєєв.

Як повідомляло агентство, Україна відзначає 75-у річницю Голодомору 1932-33 років.

Очікується, що 6 президентів відвідають Україну для участі в заходах з нагоди річниці Голодомору.

22 листопада вони в Національній опері в Києві візьмуть участь у Міжнародному форумі
Народ мій завжди буде
, після чого візьмуть участь у відкритті й освяченні Меморіалу пам
яті жертв голодоморів і в жалобній ході.

Червоненко звинувачує Васюника в ліквідації його відомства

Голова Національного агентства з підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року Євген Червоненко вважає ліквідацію керованого ним відомства усуненням Президента Віктора Ющенка від процесу підготовки до чемпіонату.

Про це він сказав на прес-конференції.


Перше - усунути Президента від ЄВРО. Це однозначно політичний крок
, - підкреслив Червоненко.

При цьому він звинуватив персонально віце-прем
єр-міністра Івана Васюника в ліквідації його відомства, зазначивши, що питання про ліквідацію агентства було внесено до порядку денного без відома членів уряду.


Навіть прем
єр у Васюника запитував, чи погоджено це питання з Президентом
, - сказав Червоненко.

Він повідомив, що вже мав розмову з Ющенком із цього приводу, однак відмовився повідомити, чи має намір Президент припиняти таке рішення Кабінету Міністрів.

Водночас Червоненко зазначив, що Ющенко погодився з його аргументами з приводу необхідності вдосконалення системи управління підготовки до ЧЄ-2012 з футболу.

Як повідомляло агентство, Червоненко називає причиною ліквідації відомства те, що воно проводило незручну для Кабінету Міністрів політику.

19 листопада Кабмін вирішив ліквідувати Нацагентство з підготовки до ЧЄ-2012 з футболу.

Ліквідація відбудеться в тримісячний строк.

19 листопада Кабмін створив координаційне бюро з підготовки до ЧЄ-2012 з футболу при своєму секретаріаті.

Регіонали все помітніше перетворюються в політичну силу втрачених можливостей

Колишній Президент (1994-2005 рр.) Леонід Кучма вважає, що Партія регіонів перетворюється в політичну силу втрачених можливостей.

Про це він сказав в інтерв
ю
Газеті 2000
.


Просто смутно, що регіонали все помітніше перетворюються в політичну силу втрачених можливостей
, - сказав він.

На його думку, ПР так і не стала партією новаторів, тією політичною силою, яка могла б забезпечити інноваційний розвиток.


Зберегти стійке лідерство в суспільстві, нічого не пропонуючи суспільству - неможливо
, - відзначив він.

Кучма вважає, що на цьому етапі ПР перебуває в кризі.

Він підкреслює, що в партії повинні бути люди, які розуміють це, тоді вони б змогли вивести партію із кризового стану.


Насамперед, змінити своє власне
Я
. Інакше... Святе місце порожнім не буває!
, - сказав він.

На його думку, партія повинна дати відповідь у першу чергу собі, що вона собою являє.

Як повідомляло агентство, 6 листопада ПР святкувала своє 11-річчя.

ПР вважалася партією влади в останні роки президентства Кучми.

Потрібна стовідсоткова оплата за спожиті енергоносії

     Сьогодні заступник голови обласної державної адміністрації Василь Дмитрук взяв участь у селекторній нараді, яку провів міністр з питань житлово-комунального господарства України Олексій Кучеренко. На нараді обговорювалися проблеми опалювального сезону і стан розрахунків за спожиті енергоносії. До нашої області суттєвих претензій не було.
     Однак заступник голови обласної державної адміністрації Василь Дмитрук після завершення селекторної наради зобов’язав керівників відповідних структурних підрозділів облдержадміністрації, підприємств теплоенергетики, заступників голів райдержадміністрацій, виконкомів міських (міст обласного значення) рад, які відповідають за енергозабезпечення та енергозбереження, забезпечити стовідсоткову оплату за спожитий у листопаді природний газ.
     Керівництву ВАТ „Волиньгаз”, заступникам міських та голів райдержадміністрацій доручено взяти на щоденний контроль і забезпечити стовідсоткову оплату за газ, спожитий населенням. Керівникам теплопостачальних підприємств області до кінця листопада необхідно розрахуватися за газ, спожитий у жовтні-листопаді цього року, а також суворо дотримуватися лімітів споживання газу та режиму економії енергоносіїв.

     Головне управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації (778250)

Лінк

Волинська ОДА

Нагору

Прес-конференція
Український ринок PR: хто залишиться після кризи?

17:07 21.11.08

www.ukranews.com

Лінк

Українські Новини

Нагору

Прес-конференція
Можливі компроміси та ціна переформатування політичних центрів впливу в органах влади. Зміни, яких можна очікувати в уряді, керівництві парламенту, на місцях

17:07 21.11.08

www.ukranews.com

Лінк

Українські Новини

Нагору

Підбиття підсумків голосування 2008 року!

17:07 21.11.08

www.ukranews.com

Лінк

Українські Новини

Нагору

OTP Bank пропонує клієнтам нову послугу - систему електронних платежів OTPdirekt

17:07 21.11.08

www.ukranews.com

Лінк

Українські Новини

Нагору

Віктор Пилипишин готовий залишити посаду голови Шевченківського району

17:07 21.11.08

www.ukranews.com

Лінк

Українські Новини

Нагору

Шевченківський район вимагає справедливого розподілу прав та обов’язків між владою і громадою

17:07 21.11.08

www.ukranews.com

Лінк

Українські Новини

Нагору

Проведення виборів Ради залежить від волі глави держави

17:07 21.11.08

Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Лавринович допускає проведення позачергових парламентських виборів після виборів Президента.

Про це він сказав в ексклюзивному інтерв
ю Українським Новинам.


Вони можливі, якщо буде така ситуація, яка є сьогодні в парламенті. Якщо не буде створеної коаліції парламентських фракцій, звичайно, це може бути
, - сказав він.

Лавринович зазначив, що на сьогодні є всі підстави для проведення позачергових виборів Ради, але нагадав, що за півроку до виборів Президента позачергові парламентські вибори не можуть проводитись.

Перший віце-спікер підкреслив, що проведення позачергових виборів Ради залежить тільки від волі глави держави.

Як повідомляло агентство, Лавринович вважає, що чергові вибори Президента мають відбутися в січні 2010 року.

Глава Секретаріату Президента Віктор Балога допускає, що позачергові вибори Верховної Ради можуть не відбутись.

9 жовтня Президент Віктор Ющенко розпустив Раду й призначив позачергові вибори парламенту на 7 грудня.

Пізніше Ющенко призупинив указ про дострокове припинення повноважень Ради й заявив про намір визначити дату позачергових виборів Ради після виділення парламентом необхідного фінансування на їх проведення.

Повний текст інтерв
ю доступний на першій сторінці сайту ІнА Українські Новини (www.ukranews.com).

Лінк

Українські Новини

Нагору

Від кандидатур на посаду спікера вимагають забезпечити прийняття Радою фінансування парламентських виборів

17:07 21.11.08

Голова Блоку свого імені у Верховній Раді Володимир Литвин заперечує відкликання своєї кандидатури, висунутої на посаду голови парламенту.

Про це він сказав журналістам.


Уперше про це чую
, - сказав він, відповідаючи на запитання про ймовірність інформації про відкликання ним своєї кандидатури на цю посаду.

З його слів, проблемним в обранні нового спікера є те, що від відповідного кандидата вимагають викладу його позиції й відношення до уряду й вимога забезпечити прийняття Радою фінансування позачергових парламентських виборів.


Від того, кого хотіли б обрати, або точніше - того, хто об
єктивно необхідний і кого готові підтримати депутати, вимагають, щоб він заприсяг і розписався кров
ю
, - сказав він.

При цьому Литвин зазначив, що вимоги про прийняття Радою закону, що забезпечує проведення позачергових виборів, звучать не привселюдно.

Як повідомляло агентство, у вересні Литвин заявляв, що не має наміру висувати свою кандидатуру на посаду голови парламенту.

12 листопада Рада задовольнила заяву голови парламенту Арсенія Яценюка про відставку й звільнила його.

Голова фракції Блоку Юлії Тимошенко в Раді Іван Кириленко вважає, що у разі створення коаліції його політичної сили, фракцій НУНС і БЛ найбільші шанси стати головою Ради будуть у лідера БЛ Володимир Литвина.

Лінк

Українські Новини

Нагору

День пам
яті трансгендерних людей

17:07 21.11.08

www.ukranews.com

Лінк

Українські Новини

Нагору

Концерт Ігоря Бутмана

17:07 21.11.08

www.ukranews.com

Лінк

Українські Новини

Нагору

Сьогодні у найскладніших для нас східних областях ми вже маємо півтора-два відсотки підтримки

17:07 21.11.08

Юрій Басюк



Лідер Всеукраїнського об
єднання
Свобода
Олег Тягнибок про вибори та плани своєї партії.

- З огляду на останні події, як Ви вважаєте, чи відбудуться позачергові парламентські вибори?

- Зараз ми чекаємо указу Президента про вибори. Ми вважаємо, що Віктор Ющенко у цій ситуації повинен все ж таки оголосити про вибори, адже Юлія Тимошенко останнім часом почала його активно обігравати, в першу чергу в судах. Окрім того, останні втрати Президентом людей зі свого оточення, я маю на увазі відставку Арсенія Яценюка, повинні підштовхувати його до оголошення дати виборів.

- І коли, на Вашу думку, вони мають відбутися?

- Думаю, що Президент оголосить вибори на кінець січня - початок лютого. Зверніть увагу, що Ющенко скасував указ про 7 грудня, підписав указ про нові вибори, але не вказав у ньому дату. Думаю, що Президент очікує на 23 листопада, коли він отримає всі шанси для того, щоб надалі не нарватися на судовий позов Блоку Юлії Тимошенко, бо саме 23 листопада минає рівно рік, як склав присягу нинішній склад Верховної Ради. І я вважаю, що після 23 листопада Ющенко видасть доповнення до указу і вкаже у ньому дату виборів. Але він повинен врахувати, що у нього залишається невеликий проміжок часу, адже за півроку до завершення своєї каденції Президент втрачає право розпускати парламент. А саме цього прагне Тимошенко - зробити одночасно як парламентські, так і президентські вибори.

- Як ви готуєтесь до дочасних виборів у парламент?

- Ми підтримуємо ідею проведення дочасних парламентських виборів, адже ми є непарламентською партією і ці вибори для нас - шанс туди попасти. У нас вже створено штаби, причому не тільки на рівні областей, а й на районному рівні. Ми вже практично завершили розробку стратегії на цю виборчу кампанію; зрозуміло, що багато в чому вона залежатиме від кількості коштів, які нам вдасться залучити під вибори, адже, швидше за все, ці вибори будуть для нас набагато дорожчими, ніж торішні. Але зважаючи на те, що ми є ідеологічною політичною силою, я вважаю, що ВО
Свобода
може з мінімальними ресурсами вести виборчу кампанію. Інша справа, і це буде чи не найважливіший момент у виборах, - це так звана
остання ніч
. Для нас буде важливо не тільки переконати людей, щоб вони проголосували за нас, а й захистити ці результати голосування.

- У двох попередніх виборчих кампаніях ВО
Свобода
зазнало поразки. Як Ви оцінюєте шанси об
єднання потрапити у парламент сьомого скликання?

- Соціологи кажуть, що вже зараз ми загалом по Україні долаємо тривідсотковий бар
єр. Звичайно, у західних областях у нас вищий відсоток підтримки, але вже на сьогодні у найскладніших для нас східних областях ми маємо півтора-два відсотки. Результати соціологічних дослідженнями засвідчили, що нас найактивніше підтримує інтелігенція, освітяни, лікарі, офіцери-відставники, активна молодь й представники малого та середнього бізнесу.

- Ви плануєте брати участь у виборах самостійно чи у складі блоку?

- Нам немає сенсу зараз вести домовленості з гіга- і мегаблоками. По-перше, вони сьогодні серйозно втрачають свої рейтингові позиції, а по-друге, ні кадровий склад, ні їхня ідеологія зовсім не підходять Всеукраїнському об
єднанню
Свобода
. Що ж до інших політичних сил націонал-патріотичного спрямування, то тут наша позиція незмінна, як і рік-два-п
ять тому, - ми готові блокуватися з тими, хто ідеологічно разом з нами може утворити світоглядну платформу, а також погодиться на внутрішню люстрацію. Щоб у списки не пропонувати всіляких негідників -
комуністів-кадебістів-кучмістів
. Але взагалі
Свобода
залишається прихильником участі у виборах не блоком, а єдиною політичною партією, оскільки серед правих партій ми є тією політичною силою, яка має найреальніші шанси потрапити у парламент.

- А чим завершились розмови про можливе блокування із Українською народною партією Юрія Костенка?

- З Українською народною партією виникла не дуже приємна ситуація, коли її лідер Юрій Костенко домовився з Ющенком, що УНП буде учасником блоку Ющенка, і Костенку вже безпосередньо обіцяли п
яте місце у цьому блоці, коли вже було домовлено, що у першій п
ятдесятці списку будуть ще чотири представники УНП, незадоволення почали висловлювати низові організації цієї партії. І саме низові організації вимагали блокування на виборах із
Свободою
. Після того, як вже було досягнуто домовленості з Ющенком, УНП почала спекулювати, надсилаючи листи нам із пропозицією об
єднатися. Хоча насправді намагання керівництва УНП пояснити низовим організаціям свої домовленості й дискредитувати в їх очах
Свободу
є нічим іншим, як лукавством.

Я думаю, що, швидше за все, ми знайдемо спільну мову із низовими організаціями як УНП, так і Конгресу українських націоналістів, а також Народного руху. Хоча останній став активно співпрацювати із Блоком Юлії Тимошенко.

- Кого ми побачимо у першій п
ятірці виборчого списку
Свободи
?

- У нас все залишається без змін, тобто списки, ідеологію і виборчу програму ми не змінюватимемо, хіба що трохи вдосконалимо. Першим у списку буде Олег Тягнибок, другим - режисер Юрій Ілієнко, третьою - Ірина Фаріон, четвертим - Богдан Бенюк, п
ятим - Олександр Сич. Серед нових облич, які потраплять у десятку списку, - спортивний журналіст Ігор Мірошниченко, якого саме через політичні переконання звільнили з телеканалу ICTV.

- Якщо
Свободі
вдасться потрапити у новий склад парламенту, кого Ви бачите своїми союзниками?

- Ми вважаємо, що необхідно змінювати законодавство щодо так званого формування коаліції. Можна дозволити голосувати за ті чи інші закони, використовуючи ситуативну більшість. З іншого боку, ми не бачимо серед тих політичних сил, що мають шанси потрапити у парламент, своїх союзників. Я не виключаю, що, потрапивши у парламент,
Свобода
піде у жорстку опозицію до діючої влади. Хоча... все може бути. Чітко я знаю, що ми ніколи не підемо у коаліцію з комуністами, Партією регіонів. А з іншими - подивимось, адже в нас є свої вимоги до партнерів. Це закони про люстрацію, заборону комуністичної ідеології, власний проект Конституції - ті, хто піде на такі умови, можуть стати нашими союзниками.

- У своїх виступах Ви неодноразово стверджували, що політична криза в Україні має зовнішні корені. Поясніть, будь ласка, свою позицію.

- Війна між Грузією і Росією почала ділити світ і формувати нові геополітичні проекти. Європа активно почала відштовхувати від себе вплив Сполучених Штатів Америки. Франція й Німеччина активно почали підтримувати Росію - це дуже чітко було видно в Бухаресті на саміті НАТО, де Україна мала отримати ПДЧ і саме позиція зазначених країн завадила цьому. Мовчання
старої Європи
під час грузино-російського конфлікту дало змогу Росії здійснити певну агресію на території Грузії. З іншого боку, між США та Росією почався другий виток
холодної війни
. Але це вже не ідеологічна війна, як було раніше, а війна за контроль над енергоресурсами. І, відповідно, енергетика сьогодні стає тим базовим ланцюгом у формуванні нового світового порядку. В Європі почали утворюватися дві горизонтальні паралелі: Париж-Берлін-Москва і Мадрид-Рим-Белград-Москва.

Україна у цій ситуації опинилась між молотом і ковадлом. І нам треба дуже активно у цій ситуації вести свою зовнішню політику. Ми повинні замість
горизонтальної
Європи запропонувати
вертикальну
- так званий Балто-Чорноморський союз. Нашими природними союзниками у цьому є країни Скандинавії, зокрема Швеція і Норвегія. Нас цікавить норвезький газ, який дасть змогу диверсифікувати поставки енергоносіїв в Україну. Нас цікавить сьогодні Польща, можливо, Білорусь, де рано чи пізно, але політична влада зміниться. На Балканах ми повинні звернути увагу на Болгарію і з нею активно співпрацювати, вона може стати певним стримуючим фактором для Туреччини, яка зазіхає на наш Крим, і Румунії, яка, будучи членом НАТО, відкрито висловлює свої претензії на частину території України. Окрім того, Україна повинна відновити свою роль в об
єднанні ГУАМ і продовжити Балто-Чорноморський союз до Каспія, що, знову ж, нам дає доступ до енергоресурсів.

Росія, розуміючи, що зараз йде перерозподіл впливу в Європі й Україна може відіграти у ньому ключову роль, почала активно впливати на розвиток в Україні внутрішньої нестабільності. І саме події 2 вересня засвідчили це, коли фаворити - БЮТ, ПР і КПУ почали разом голосувати. І саме через те, що Віктор Янукович почав аж занадто ревнувати пані Тимошенко до Росії, адже вона, очевидно, знайшла більш ефективну спільну мову з Володимиром Путіним, Партія регіонів здала назад і не стала укладати коаліційну угоду із Блоком Юлії Тимошенко.

 

Довідка

Тягнибок Олег Ярославович

Народився 7 листопада 1968 року у Львові.

Лідер партії
Всеукраїнське об
єднання
Свобода
.

Депутат Верховної Ради III та IV скликань.

Лінк

Українські Новини

Нагору

Український винахід виборчих блоків - це Ахіллесова п
ята

17:07 21.11.08

Ірина Білан

Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Лавринович (фракція Партії регіонів) про напрями вдосконалення виборчого законодавства України.

- Олександре Володимировичу, останнім часом багато політиків говорять про необхідність зміни виборчої системи. Відомо, що Партія регіонів виступає за введення відкритих виборчих списків. Яке Ваше особисте бачення змін виборчої системи України?

- У нас є рішення колективного керівного органу партії про ініціювання зміни виборчої системи з запровадженням відкритих списків при пропорційній системі. Але що стосується конкретного їх оформлення - такого рішення немає, і я зараз не можу сказати, який саме з видів цієї системи може бути обраний. З моєї точки зору, найбільш оптимальним для сучасного стану в Україні були б регіональні відкриті списки з можливістю преференцій, які будуть робити виборці, і з урахуванням пропозицій політичних партій - тобто комбінований варіант, який використовується в різних країнах.

- На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано 4 законопроекти, що пропонують введення відкритих списків. Як Ви вважаєте, чи зможе один із них стати таким, що консолідує депутатів і буде прийнятий парламентом?

- В нинішньому скликанні достатньо складно шукати необхідну кількість голосів з таких стратегічних питань. Тому бажано при вирішенні цієї проблеми досягти порозуміння між фракціями з визначення ключових позицій. На підставі цього потрібно підготувати законопроект, який буде внесений представниками, чи в нашому випадку краще - керівниками всіх фракцій. Тоді це питання буде вирішено. У варіантах індивідуальних непогоджених спроб малоймовірно, щоб було розв
язання питання.

- Чи може це статись у нинішньому скликанні парламенту?

- Сподіваюсь, що так.

- Якщо ввести відкриті списки зможе вже Верховна Рада 6-го скликання, наскільки реальне проведення наступних виборів за відкритими списками? Чи можуть це бути, наприклад, позачергові вибори?

- Позачергові вибори не можуть бути за ними проведені. Зрозуміло, що перехід на нову систему потребуватиме серйозної, методичної роботи й організації. Тобто на це потрібно не менш як рік, щоб нормально, повноцінно провести вибори за новою системою. Тому в разі дострокових виборів вони пройдуть за чинною системою.

- Як Ви вважаєте, яким чином введення відкритих списків вплине на ефективність роботи парламенту?

- З моєї точки зору, ми будемо бачити більше публічних політиків, які будуть реально віддзеркалювати настрої населення в різних куточках України, і це впливатиме на загальні законотворчі процеси, на стосунки. Але я не можу сказати, що це кардинально щось змінить. Це, перш за все, якісно змінить політичні партії і зробить більш відповідальними кандидатів в депутати, більш активними партійних лідерів в кожній області, районі.

- Чи варто в рамках удосконалення виборчого законодавства змінювати прохідний бар
єр в парламент?

- Моя особиста позиція: я прихильник диференційованих бар
єрів - загальнонаціонального і регіонального, і вони мають бути різними. Звичайно, потрібно завжди вибирати норми, які з одного боку віддзеркалювали б реальний стан справ, з іншого - стимулювали політичний розвиток в країні, як запоруку тих демократичних процесів, котрі забезпечують функціонування державного управління і зв
язок з громадянами. Звісно, потрібно максимально представити інтереси різних груп, верств населення, однак необхідно також, щоб спосіб обрання якщо не гарантував, то з високою ймовірністю давав змогу формувати ефективну владу, утворити або парламентську коаліцію, або однопартійне керівництво. Я вважаю, що ми мали б або повернутися до первинного бар
єру, який був прийнятий, ще коли запроваджувалась змішана виборча система, - 4%, або взагалі підняти його до 5%, як це бачимо в багатьох європейських країнах. Молоді країни в Європі використовують 5 і більше відсотків для того, щоб мати можливість сформувати працездатний парламент. Я думаю, що нам (Україні - ред.) не потрібні якісь надто високі бар
єри, а от у межах 3-5% - це реально.

- А чи не призведе підвищення прохідного бар
єру до створення двопартійної системи?

- Це призводить до того, що в країні виникають альтернативні політичні сили, які, як правило, ідентифікуються в межах 2-3 політичних партій. Навіть за наявності більше ніж 150 партій в Україні і при бар
єрі в 3% ми бачимо 5 політичних сил. На жаль, не партій, а політичних сил. Я думаю, що український винахід виборчих блоків - це Ахіллесова п
ята. Блоки - це обман виборців. І якщо це справді блок політичних партій, то він обов
язково матиме проблеми і розпадеться. Це в усіх скликаннях українського парламенту відбувалось.

- Олександре Володимировичу, а як Ви ставитесь до ідеї створення Виборчого кодексу?

- Негативно. Тому що кодекс - це своєрідний вид нормативного акта, який узагальнює, здійснює кодифікацію норм, що регулюють суспільні відносини в певному напрямку, котрі вже ясно, стабільно визначені. Якщо ми на кожні вибори ухвалюємо нову редакцію виборчого закону, якщо в нас різні підходи до організації і проведення місцевих, загальнонаціональних виборів, у нас на сьогодні фактично відсутнє законодавство, яке забезпечує можливість проведення загальнонаціональних референдумів і місцевих референдумів, то що має кодифікуватися? Це штучний підхід. Тобто спочатку потрібно чітко вирішити питання щодо кожної із складових, що стосуються місцевих виборів, регіональних виборів, загальнонаціональних виборів і так само місцевих, загальнонаціональних референдумів. Коли ці питання будуть вирішені, тоді можна і кодифікувати, робити єдиний кодекс.

- А яке Ваше бачення змін законодавства щодо виборів на місцевому рівні?

- Тут є різка відмінність регіонального рівня й рівня базових громад, скажімо, так - міста і села.

Є відмінність, наприклад, міста Києва чи міста Харкова і Овруча чи Борислава. На рівні територіальних громад - я особисто прихильник того, щоб там обирали за мажоритарною системою і щоб цей процес не був частиною загальнополітичних, загальнодержавних виборів. Що стосується регіонального (обласного - ред.) рівня - тут можуть бути збережені пропорційні підходи, але бажано теж, щоб люди обирали представників політичних партій і водночас власних представників, яких можуть ідентифікувати виборці. Але з цього питання, що стосується місцевих виборчих систем, ми партією рішення ще не ухвалювали, тому тут існують різні варіанти.

- Останнім часом часто говорять про проведення одночасно і президентських, і парламентських виборів. Наскільки доцільне проведення одночасно чергових президентських і позачергових парламентських виборів?

- Одночасно, з дотриманням української Конституції, це неможливо. Вибори з порушенням Конституції, які ми вже мали минулого року, я сподіваюсь, навчили багатьох в цій державі, до чого це приводить. Будь-яке нехтування Основним Законом завжди має негативні наслідки для суспільства.

- А одразу після президентських виборів можливі дострокові парламентські?

- Вони можливі, якщо буде така ситуація, яка є сьогодні в парламенті. Якщо не буде створеної коаліції парламентських фракцій, звичайно, це може бути. От сьогодні є всі конституційні підстави для проведення виборів; коли сплине ще час, за півроку до президентських, уже Президент не має права підписувати такий указ. Після того, як наступний Президент складе присягу і вступить на посаду, - тоді це можливо.

- Як Ви вважаєте, до липня, коли настає піврічний строк до президентських виборів і Президент втрачає право розпуску парламенту, відбудуться позачергові вибори Верховної Ради?

- Це питання до глави держави.

 

Лавринович Олександр Володимирович

Народився 28 червня 1956 року.

Політичну діяльність розпочав у 1989 році, коли став активним членом Народного руху України.

З 1990 по 1998 рік обирався заступником голови НРУ, був членом політради і центрального проводу партії.

В 2002 році був призначений на посаду міністра юстиції, яку посідав до 2005 року.

В листопаді 2006 року знову призначений міністром юстиції.

За результатами виборів Верховної Ради в 2007 році обраний депутатом від Партії регіонів.

З вересня 2008 року - перший заступник голови Верховної Ради.

Лавринович - двічі кандидат наук (технічних і юридичних).

Лінк

Українські Новини

Нагору

УКБС вказує на стабілізацію в банківській системі

17:07 21.11.08

Асоціація
Український кредитно-банківський союз
вказує на стабілізацію в банківській системі.

Про це сказано в повідомленні асоціації.


Асоціація
Український кредитно-банківський союз
вважає, що суворі стабілізаційні заходи Національного банку України, які були уведені в жовтні поточного року, привели до нормалізації ситуації в банківській системі
, - сказано в повідомленні.

Асоціація констатує вповільнення відтоку коштів з українських банків і вважає, що ситуація з ліквідністю банківської системи перебуває під контролем.

За даними УКБС, з початку жовтня загальний обсяг депозитів у національній валюті зменшився на 23,6 млрд. гривень, в інвалюті - на 1,9 млрд. доларів.

Станом на початок листопада основні показники діяльності банків порівняно з жовтнем демонстрували незначну негативну динаміку, але річні показники фіксують зростання.

У повідомленні також сказано, що загальний обсяг депозитів становить 330,9 млрд. гривень, зменшившись за жовтень на 2,7%, але з початку року їх зростання становило 18,1%.

Активи банків на сьогодні становлять 792 млрд. гривень і перевищують їх зобов
язання - 694,5 млрд. гривень.

Як повідомляло агентство, раніше Президент Віктор Ющенко вказував на надліквідність банківської системи.

Лінк

Українські Новини

Нагору