Сьогодні у Луцьку продавали землю. П’ять земельних ділянок, замість семи, раніше оголошених, загальною площею більше 1,2 га та стартовою ціною 868 тис. грн. пішли з молотка за 1 млн. 441 тис. грн. Більший попит був на менші за площею ділянки, відтак, за них торги йшли жвавіше. Одну з таких, на бульварі Дружби народів (район підшипникового заводу), купили за ціною, більшою від стартової майже у дев’ять разів.

Зокрема земельну ділянку на вул. Електроапаратній, 15а, (площа 0,1768 га, призначення – будівництво та обслуговування виробничих, складських та торгових приміщень, стартова ціна – 154,735 тис. грн., без ПДВ) продали за 240 тис. грн..

Ділянку на вул. Надрічній, 2, (площа – 0,0069 га, цільове призначення – будівництво та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 6,281 тис. грн., без ПДВ) купили за 39 тис. грн..

Земельну ділянку на вул. Черчицькій, 79а, (площа – 0,9800 га, цільове призначення – будівництво та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, стартова ціна – 610,54 тис. грн., без ПДВ) придбали за 800 тис. грн..

Земельна ділянка на бульварі Дружби народів, 2б, (площа – 0,0116 га, цільове призначення – будівництво та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 13,9548 тис. грн., без ПДВ) пішла з молотка найвигідніше — за 122 тис. грн..

За земельну ділянку на проспекті Відродження, 43б, (площа – 0,0500 га, цільове призначення – будівництво та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 83,4 тис. грн., без ПДВ) виклали за 240 тис. грн.

Серед покупців були і депутати міської ради. Всього в аукціоні взяло участь 17 учасників. Дві земельні ділянки, які теж мали виноситися на аукціон, не продавалися через те, що ними не зацікавився жоден з учасників. Вони будуть виноситися на наступні аукціони.

За словами Луцького міського голови Богдана Шиби, кошти, виручені від продажу землі на аукціоні, будуть спрямовані на стабілізацію бюджету міста у перші місяці 2009 р.

У польському Торуні Куявсько-Поморського воєводства — батьківщині великого астронома Миколи Коперніка — відбувся п’ятий міжнародний турнір із міні-футболу серед працівників муніципалітетів на кубок президента цього міста Міхала Залєскі. Вже вдруге Україну на змаганнях представляла команда Луцької міської ради, яка складається з працівників різних відділів та управлінь

Цього разу за кубок змагалися 15 команд. Окрім лучан, зарубіжних гостей представляли муніципалітети словацького міста Чадца, голландського Лейдена, російського Калінінграда.

Боротьба у залі спортивного комплексу була напруженою і непередбачуваною від початку до кінця турніру. Усі команди демонстрували готовність до гри та рішучу волю до перемоги. На останній хвилині, коли м’яч залітав у сітку воріт, вирішувалася доля п’яти матчів. Луцька команда — наймолодша за віковим складом та з часу створення — не менш рішуче звалася у бій, показуючи професійну гру та забиваючи підступні голи у ворота суперників. Але брак досвіду участі у подібних змаганнях став на перешкоді нашим землякам і вони не потрапили до трійки лідерів. Перше місце вибороли калінінградці, друге — чиновники з міста Бєскупєц, на третьому — муніципали Ліпного.

Аналізуючи гру підлеглих на післяматчевих розборках, заступник Луцького міського голови та одночасно — капітан збірної Микола Іванюк зазначив: турнір показав, що команда відбулася і тепер залишається активніше тренуватися. Проте, футбол — це не основна місія поїздки до Торуня — міста, яке віднедавна стало партнером Луцька. Першу частину угоди про співпрацю в рамках партнерства між містами нещодавно підписали керівники обох муніципалітетів в обласному центрі Волині. Під другою частиною будуть поставлені підписи 27 листопада в Торуні, куди запрошений Луцький міський голова Богдан Шиба.

«Луцька міськрада вже активно працює з містом Торунь, — каже Микола Іванюк. — Саме його адміністрація допомогла нашому КП «Зелене господарство» придбати ліки для порятунку каштанів, які вражені хворобою. А ще нам дуже цікаво обмінятися досвідом, як тут доглядають старе місто, як розвиваються туристичні маршрути».

У місті більше 200 унікальних архітектурних пам’яток, які внесені ЮНЕСКО у список пам’ятників міжнародного значення. Торунь, який за своєю архітектурною величчю серед польських міст поступається тільки Кракову, насправді міг би поділитися досвідом, зокрема, як затримати туристів більше, ніж на один день. Тут у старому місті — велика кількість камерних готелів, для чого адаптують середньовічні особняки, а також кафе та ресторанів, що пропонують місцеві страви. На кожному кроці можна зустріти інформаційні таблиці з найголовнішими визначними місцями. Це все створює своєрідний клімат і приваблює іноземних туристів.

«Контакти між нашими містами перестають бути офіційними, не лише написаними на папері, а, в тому числі, людськими, — підтверджує і заступник президента м. Торунь Рафал Пєтруцєнь. — А грати у футбол із містами партнерами — це хороший спосіб зав’язати автентичну дружбу, про яку не йдеться в угоді».

Луцький міський голова просить прокурора зупинити порушення закону.

Вчора, 18 листопада ТзОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго» зупинила виробництво та транспортування теплової енергії для мешканців 33 та 40 кварталів міста Луцька. Про це повідомив сьогодні на початку 32-ї сесії Луцької міської ради міський голова Богдан Шиба. Про це інформують у департаменті інформаційної політики Луцької міської ради.

У зв’язку цим Богдан Шиба направив до прокурора міста, старшого радника юстиції Олексія Решітника звернення, яке підтримала більшість депутатського корпусу міськради.

«Повідомляємо Вам, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2008 року заборонено ДКП «Луцьктепло» припиняти передачу теплової енергії, ТзОВ «Луцьктеплоенерго» зупиняти виробництво та передачу теплової енергії, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Волиньгаз» та будь-яким іншим особам відключати ТзОВ «Луцьктеплоенерго» та ДКП «Луцьктепло» від газопостачання та пломбувати вхідну запірну арматуру.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2008 року скасовано заходи забезпечення позову, застосовані вищевказаною ухвалою, однак державним комунальним підприємством «Луцьктепло» подано апеляційну скаргу на ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до норм ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Таким чином, на даний час є неправомірними будь-які дії щодо зупинення, передачі теплової енергії та гарячої води ТзОВ «Луцьктеплоенерго».

Враховуючи вищенаведене, просимо вжити заходів прокурорського реагування до ТзОВ «Луцьктеплоенерго», яким порушуються норми чинного законодавства та рішення суду, а також притягнути винних осіб до відповідальності».

За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області, у жовтні обсяги промислової продукції в області збільшились на 14,1 % порівняно з вереснем, однак відставання проти січня–жовтня попереднього року залишається значним і становить 22,6 %.

Скорочення обсягів виробництва допущено за всіма основними видами діяльності: у переробній промисловості на 28,4 %, добувній — на 3 %, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води — на 0,9 %.

Разом з тим, понад 55 % підприємств області працювали із значним нарощуванням обсягів виробництва, серед яких підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 40,5 %), машинобудування (на 36,5 %), целюлозно-паперового виробництва (на 18,9%). Зростання обсягів спостерігалось також на підприємствах з оброблення деревини і виробництва виробів з неї, крім меблів, (на 11 %), металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (на 10,5 %), з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (на 8,8 %).

До земельного відділу департаменту містобудування Луцької міської ради з початку цього тижня стали надходити належно оформлені заяви на участь в аукціоні з продажу землі, який відбудеться 20 листопада. Про це повідомила начальник управління земельних ресурсів Тетяна Лихограй.

Крім належно оформлених заявок учасники торгів повинні подати у земельний відділ квитанцію на сплату реєстраційного внеску. Тут заявники отримують можливість ознайомитися з ділянкою, яка їх цікавить. «Усі, хто належно оформив документи і заплатив реєстраційний внесок, мають можливість ознайомитися з проектом відведення земельної ділянки, наявними на ній комунікаціями, експертно-грошовою оцінкою, розміщенням її на карті міста. В разі необхідності представник земельного відділу з заявником виїжджають на місце розташування ділянки», — розповіла Тетяна Лихограй.

Найактивніше заявники цікавляться ділянкою на проспекті Відродження, 43б, яка має площу 0,05 га, стартову ціну 83 400 грн. без ПДВ та призначена для будівництва та обслуговування торгового закладу.

Загалом же на аукціон виставлено сім земельних ділянок загальною площею майже 3,5 га.

Такий висновок про сферу сільського самоврядування зробив заступник голови ВОДА Василь Байцим, перебуваючи в Підляському воєводстві. Сьогодні телефоном із Польщі він прокоментував «Статусу» мету свого візиту до столиці цього краю — міста Білосток. Хоча воєводство розташоване в північно-східній частині країни і межує з Білоруссю, воно має багато чого спільного з Волинню. Саме на цій території Польщі дев’ять років тому сільське самоврядування переживало такий стан, у якому нині перебувають сільські громади Волині. Підлясся пішло вперед і готове поділитися досвідом, як і згодне підписати генеральну угоду з Волинню в рамках нової програми добросусідства Україна — ЄС. Вже з березня наступного року буде оголошено про наступний етап набору проектів під цю програму, які фінансуватиме Європа.

Розв’язати руки для взаємовигідної українсько-польської співпраці має угода України про асоційоване членство в ЄС, яка наразі не укладена, — сказав Василь Байцим і додав, що угода Волині з Підляссям буде підписана за будь-яких умов. Партнерство з поляками цього воєводства передбачається і в рамках кількох проектів до «Євро-2012».

З початку цього тижня умовами продажу земельних ділянок у Луцьку, які виставлені на аукціон 20 листопада 2008 р., цікавляться все активніше. Необхідні для оформлення заявок документи взяли майже півтора десятка підприємців. Про це повідомляють в управлінні земельних ресурсів Луцького міськвиконкому.

Загалом, із молотка планують пустити сім земельних ділянок загальною площею майже 3,5 гектара:

Лот №1. Земельна ділянка на вул. Електроапаратній, 12, площа земельної ділянки – 0,9546 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування виробничих, складських та торгових приміщень, стартова ціна – 835 465,92 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 250 639,78 грн., без ПДВ.

Лот №2. Земельна ділянка на вул. Електроапаратній, 15а, площа земельної ділянки – 0,1768 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування виробничих, складських та торгових приміщень, стартова ціна – 154 735,36 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 46 420,61 грн., без ПДВ.

Лот №3. Земельна ділянка на вул. Надрічній, 2, площа земельної ділянки – 0,0069 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 6 281,76 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 1 884,53 грн., без ПДВ.

Лот №4. Земельна ділянка на вул. Черчицькій, 79а, площа земельної ділянки – 0,9800 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, стартова ціна – 610 540,00 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 183 162,00 грн., без ПДВ.

Лот №5. Земельна ділянка на бульварі Дружби народів, 2б, площа земельної ділянки – 0,0116 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 13 954,80 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 4 186,44 грн., без ПДВ.

Лот №6. Земельна ділянка на вул. Електроапаратній, 27, площа земельної ділянки – 1,3000 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування виробничих, складських, офісних та торгових приміщень, стартова ціна – 1 137 760,00 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 341 328,00 грн., без ПДВ.

Лот №7. Земельна ділянка на проспекті Відродження, 43б, площа земельної ділянки – 0,0500 га, цільове призначення – для будівництва та обслуговування торгового закладу, стартова ціна – 83 400,00 грн., без ПДВ, розмір сплати гарантійного внеску – 25 020,00 грн., без ПДВ.

В аукціоні можуть брати участь суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні особи та фізичні особи — підприємці).

Реквізити для сплати реєстраційного внеску – УДК м. Луцька в ГУДКУ у Волинській області (МФО 803014) р/р 35428007006281. Одержувач: Департамент містобудування Луцької міської ради (ЄДРПОУ 34572135).

Реквізити для сплати гарантійного внеску – УДК м. Луцька в ГУДКУ у Волинській обл. (МФО 803014) р/р 37320006006281. Одержувач: Департамент містобудування Луцької міської ради (ЄДРПОУ 34572135).

Реквізити для сплати коштів за придбану земельну ділянку – Одержувач: Місцевий бюджет м.Луцька, код платежу 33010101, ЄДРПОУ 21741605, р/р 33113327700002 в УДК м.Луцька в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014.

Розмір реєстраційного внеску за участь в аукціоні встановлюється в розмірі 1 (однієї) мінімальної заробітної плати (на день подання заяви) за кожну земельну ділянку, на яку подається заява. Переможець аукціону повинен буде сплатити відновну вартість зелених насаджень – згідно складеного акту обстежень зелених насаджень та погодженого територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Прийняття заяв на участь в аукціоні, час та місце ознайомлення потенційних покупців із земельними ділянками, що виставляються на аукціон, проводиться у відділі земельних ресурсів департаменту містобудування Луцької міської ради за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 21, каб. 104 (тел: 72-00-87).

Прийняття заяв на участь в аукціоні припиняється 14 листопада 2008 р. о 16.00.

Волинський медіаринок не злякала світова та українська фінансова криза. В той час, коли журналістам багатьох столичних ЗМІ загрожує безробіття, на Волині з’явилося два нових друкованих видання.

Сьогодні вийшло вже четверте число газети «Діалог», засновником якої є обласний осередок Спілки журналістів України. Голова організації та редактор тижневика Михайло Савчак каже, що газета побачила світ у не найкращий час, але її вихід планували давно. Зокрема, це було одним із пунктів програми пана Михайла на звітно-виборних зборах спілчанського осередку. Оргтехніку для «Діалогу» придбали за рахунок спілки, а друкуються тут матеріали журналістів, які наразі співпрацюють з газетою на громадських засадах. Проте, на спілчанських коштах далеко не заїдеш. За словами Михайла Савчака, членами осередку є 300 журналістів і загальна сума їх внесків становить у рік близько двох тис. грн. (пенсіонери сплачують по гривні). «Це не гроші, щоб розпочати бізнес, — каже пан Михайло. — Доводиться розраховувати на продаж газети та її площ для розміщення реклами».

Видання не планує створити конкуренцію існуючій пресі, а хоче стати дружньою газетою для журналістів, інтелігенції та для середнього класу. Тут мріють зреалізувати власну тематичну концепцію. Започаткувати нові для друкованих видань рубрики, а також повернутися до забутих, зокрема, літературних та гумористичних сторінок.

На противагу «Діалогу», «Телерадіогазета», яка виходить під крилом Волинської ОДТРК хоче переманити читачів розгорнутою програмою 38 телеканалів та радіопрограмою. А ще, вона виходитиме на день раніше, ніж вся волинська преса. Учора вийшов її перший номер. Газета також немає великого творчого колективу. Над нею працюють тільки дві людини. Решту — забезпечать журналісти телебачення, радіо та радіостанції «Луцьк».

Генеральний директор ВОДТРК Святослав Пирожко довірив шеф-редакторство видання тільки собі, а головним редактором стала Олена Кошель, яка тривалий час очолювала газету телекомпанії «Аверс»: «Аверс-прес» — найбільшого місцевого конкурента ВОДТРК.

У Луцьку знову взялися врегульовувати правила дотримання тиші. Зокрема, сьогодні за круглим столом обговорювали проект рішення міської ради «Про затвердження правил додержання тиші в громадських місцях на території Луцька». Задум передбачає чіткий механізм встановлення режимів роботи об’єктів торгівлі, сфери послуг та закладів ресторанного господарства.

У проекті передбачено, що усі об’єкти, які працюватимуть із 22.00 до 8.00, повинні мати відповідний дозвіл міськвиконкому. «Зелене світло» загориться тільки для тих об’єктів, які відповідатимуть санітарним вимогам щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму та наявності укладеної угоди охорони об’єкта. А хто працюватиме денної пори, тому достатньо буде мати погодження з департаментом підприємництва.

Після регуляторної процедури затвердження, Правила завізує сесія міської ради і тоді вони стануть загальнообов’язковими для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб-підприємців, а також громадян.

Проте, протягом останніх дев’яти місяців волинські фінансові установи більш, як удвічі збільшили сплату податків. Податківці вважають це своєю заслугою.

«Ситуація на фінансовому ринку області виглядає досить стабільною, — каже начальник відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПА у Волинській області Віра Кузьмич. — Внаслідок підвищення контролю за банками та страховими компаніями, надходження до зведеного бюджету від цих суб’єктів господарювання на Волині зросли більше, ніж удвічі. Зокрема, банки сплатили за дев’ять місяців 61,5 млн. грн. податків. Надходження з податку на прибуток від фінансових установ зросли в 2,4 разу — майже до 28,7 млн. грн. Про що це свідчить? Протягом трьох кварталів банки працювали добре. Будемо сподіватися, що ця тенденція матиме продовження і в четвертому”.

Втім, податківці звертають увагу на той факт, що фінансові установи подекуди теж використовують схеми мінімізації податкових зобов’язань. Зокрема, з початку року документальними перевірками виявлено вісім схем мінімізації податкових платежів, сума втрат бюджету від використання яких становила 11,6 млн. грн.

Кримінальна відповідальність загрожує керівникам однієї із кредитних спілок Луцька, — повідомили «Статус» податківці волинської ДПА. Не виключено, що в ході слідчо-оперативних заходів на майно та активи підприємства, яке кредитувало не тільки лучан, буде накладено арешт.

Злочин, скоєний посадовими особами кредитної спілки, виявили спільно співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом ДПА у Волинській області та прокуратури Луцька.

Як з’ясувалося, право залучати внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки це приватне підприємство втратило згідно із розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ще в середині вересня 2006 року. Дію відповідної ліцензії на згаданий вид діяльності тоді тимчасово призупинили.

Аргументами для такої санкції зі боку контролюючого органу стало порушення кредитною спілкою ліцензійних умов щодо дотримання критеріїв ліквідності капіталу, платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризикованості операцій. Іншими словами, вкладати та позичати кошти посередництвом цієї кредитної спілки стало доволі ризикованою операцією. Тобто, за певних економічних умов для громадян це стало б досить невдалим фінансовим проектом.

Очевидно, що громадяни, а таких виявилося чимало, які продовжували приносити гроші в спілку для депозитних вкладів, не знали про тимчасове призупинення дії ліцензії кредитного підприємства. Не переймалися цим і посадові особи підприємства, бо за неповних два роки за діючими депозитними договорами, укладеними до початку дії розпорядження, «напозичали» в людей більше 225 млн. грн і отримали дохід у вигляді відсотків за вкладами сумою 12 млн. 770 тис. грн.

Як каже начальник управління боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом ДПА в області Микола Дей, лише шестеро волинян принесли в спілку більше 58,2 млн. грн. До слова, в деклараціях про доходи, що подаються фізичними особами до податкової служби щорічно, ці місцеві мільйонери декларували суттєво менші статки.

Тим часом, злочинна комерційна підприємливість не залишилася поза увагою правоохоронців. Прокуратурою Луцька порушено кримінальну справу, яку розслідує слідчий відділ Луцького міськвідділу УМВС у Волинській області. Наразі коло осіб, причетних до діяльності кредитної спілки, встановлюють правоохоронці. До складу слідчо-оперативної групи ввійшли співробітники волинської податкової міліції. А Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Україна позбавила кредитну спілку ліцензії на залучення коштів від населення під депозити остаточно.

Банк «Львів» відкрив ще одне, тринадцяте, відділення у Львові. Загалом в Україні сьогодні мережа банку налічує 22 відділення.

За словами заступника голови правління банку «Львів» Руслана Кирилюка, банк активно реалізовує стратегію присутності по всій Україні. Зокрема, лише цього року відкрили свої представництва у містах Луцьку, Києві, Івано-Франківську, Рівне. Тривають підготовчі роботи щодо відкриття відділень у Тернополі, Чернівцях, Житомирі.

«Наша стратегія розширення мережі є добре продуманою та послідовною. Ми йдемо туди, де нас чекають клієнти, де є вже напрацьовані контакти з потенційними партнерами,» - підкреслив під час відкриття Руслан Кирилюк.

За словами начальника нового відділення Наталі Павлини, банківське відділення привабить клієнтів швидкістю та якістю обслуговування, оперативністю прийняття рішень та професіоналізмом працівників. Нове відділення надаватиме весь спектр банківських послуг як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Службі безпеки України довелося зробити операцію в багато ходів, аби разом із митниками ліквідувати канал постачання марихуани з однієї з країн Європи. Правоохоронці вилучили один кілограм контрабандної партії наркотиків, який «законспіровані» зловмисники передали до столиці України з-за кордону.

Як повідомляє прес-служба управління СБУ у Волинській області, за оцінкою експертів, наркотик виготовлено з зілля, який ріс у штучних умовах за особливою методикою, що дозволяє підвищувати наркомісткість рослин. За попередніми оцінками, вартість вилученого наркотику на «чорному ринку» може становити більше 20 тис. дол., оскільки за один грам такого зілля наркозалежні особи готові платити 20-25 дол. Проте, кримінальна відповідальність за контрабанду марихуани настає незалежно від її кількості.

Наразі спільно з партнерськими європейськими спецслужбами, з якими у Служби безпеки України налагоджено ефективне співробітництво у сфері протидії наркобізнесу, здійснюються заходи, аби встановити організаторів цього наркоканалу та притягнути і їх до кримінальної відповідальності.

Відзначилися цими днями і волинські прикордонники, які затримали найбільшу цього року партію контрабандної валюти. Як повідомив "Статусу" прес-секретар Луцького прикордонного загону Богдан Козуб, загалом, сума становить 7 883 269 грн. У вигляді американських доларів (1 454 000) та євро (59 900) їх намагалися ввести з боку ЄС через ПП "Ягодин" в автівці двоє громадян України. Проте, прикритися нічною порою їм не вдалося. Хвилювання мандрівників помітили прикордонники та, оцінивши ризики, здійснили поглиблений огляд легковика. Разом із митниками вони виявили у різних "сховках" авто 34 пакунки. Окрім валюти, чоловікам довелося розпрощатися і з "Сітроеном", який оцінено в 30 500 грн.

Нацбанк бажає волинянам терпіння та оптимізму. А привід для цього такий: ситуація на українському банківському ринку повністю стабілізується. Принаймні, у цьому переконує управління Національного банку України у Волинській області, і для підтвердження інформує про постанову НБУ від 11 жовтня 2008 р., якою тимчасово запроваджуються деякі обмеження щодо діяльності банків та заходи для стабілізації їх діяльності.

Відтак, із 13 жовтня банки зобов’язані обмежити здійснення активних операцій в обсягах, досягнутих кожним із банків на цю дату (про це волиняни вже знають); приймати платіжні доручення на переказ коштів до виконання в межах залишку на момент отримання платіжного доручення та перераховувати їх одержувачу на наступний робочий день після отримання платіжного доручення; виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів; граничне відхилення між курсом купівлі та продажу готівкової іноземної валюти не може перевищувати 5 %; операції в гривнях через кореспондентські рахунки «лоро» банків-нерезидентів здійснювати лише для обслуговування експортно-імпортних операцій.

Окрім того, у сфері забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій стипендій і соціальних виплат НБУ зобов’язав банки забезпечувати: безперебійне функціонування банкоматів та їх завантаження готівкою та видачу готівки за платіжними картками клієнтів інших банків.

Таким чином НБУ намагається зберегти в суспільстві довіру до банківських установ. Адже лише за такої умови буде забезпечено стабільність грошової одиниці, триватиме залучення вільних коштів населення і господарств, інвестування цих коштів у економіку та здійснення розрахунків і платежів.

Постанова правління Національного банку України про обмеження на дострокове зняття депозитів і курсові коливання на валютному ринку дали вже перші позитивні результати у банківській системі країни загалом і в регіоні, зокрема. Аналізуючи основні показники діяльності банківської системи можна констатувати певну стабілізацію: насамперед, вдалося дещо подолати панічний настрій населення — і це найголовніше; скоротився відтік вкладів фізичних осіб із рахунків банківських установ регіону: якщо за першу декаду жовтня строкові вклади населення зменшилися майже на 46 млн. грн, то за другу — на 31 млн. грн.; банківські установи регулярно отримують в територіальному управлінні НБУ підкріплення готівкою для безперебійної роботи банкоматів та кас, які обслуговують зарплатні та пенсійні проекти.

Довідково: Кредитний портфель банківських установ Волині на 01.10.2008 р. становила 7504,1 млн. грн або по 7244 грн. на кожного жителя; сума вкладів населення регіону на 01.10.2008 р. була 2502,9 млн. грн або по 2416 грн. на кожного жителя Волині.

Сьогодні на Волині відбувся перший Інвестиційний форум. Його головна мета — показати привабливі сторони економіки краю, аби збільшити до неї притік капіталу. Під час відкриття голова ВОДА Микола Романюк наголосив, що з початку інвестування в економічний сектор області надійшло на кожного мешканця (а це — трохи більше мільйона населення) прямих іноземних інвестицій майже 412 дол. За цим показником Волинь займає сьоме місце серед регіонів України і перше — серед західних областей.

За словами пана Романюка, обласну владу цікавлять грошові ін’єкції у виробництво, будівництво, лісопереробку, сільське господарство. А козирною картою для волинян є її географічне розташування, яка створює можливість розбудовувати сервісні зони поблизу міжнародних переходів (існуючих і тих, що з’являться), споруджувати логістичні центри. Не менш стратегічним товаром є і волинська земля. Готуючись до форуму, організатори випустили перелік вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які можуть бути проданими, або ж —використовуватися на правах оренди. Таких знайшлося майже 140. Найбільше володіють такими вільними ділянками прикордонний Любомльський район (19), місто Володимир-Волинський та Рожищенський район (по 13), Ківерцівський та Володимир-Волинський райони (по 11), Ковель (10).

«Про результати форуму можна буде говорити тільки через півроку, — сказав «Статусу» заступник голови ВОДА Василь Байцим. — Сюди приїхали, переважно, ті люди, які не приймають рішення, а готують для інвесторів відповідну інформацію. Взяти завод «Кромберг енд Шуберт». Від першої такої ж зустрічі минув рік, ми підписали протокол про будівництво, і — два роки, поки збудували завод. Впевнений, що тут є представники голландської компанії «Тебодін Україна», яка готова допомогти в реалізації Луцького аеропорту. Є також Люблінський клуб бізнесу. Він цікавиться всіма проектами з підготовки до єврочемпіонату з футболу—2012, а також — сільським господарством. Один із представників повідомив, що буде працювати в Горохівському районі, для чого на 15 років бере землю в оренду. Останніх три тижні приїжджали дві італійські, одна французька, одна німецька компанії з офіційними листами, що хочуть інвестувати десь на західній Україні. Вони готові взяти земельну ділянку або виробниче приміщення і влаштувати своє підприємство. І нині їхні «розвідники» є тут. Адже такі компанії тримають юристів-адвокатів і платять їм тільки за те, що ті збирають інформацію і будуть супроводжувати інвестицію».

Проте, у Луцьку були і розвідники-конкуренти, інакше, як пояснити появу на столі з рекламною продукцією буклет «Рівне — найперспективніше місто у східній Європі для вкладання інвестицій».

«Організація такого форуму потрібна і корисна, — сказав «Статусу» виконавчий директор регіонального відділення УСПП у Волинській області Юрій Анцух. — Це —квінтесенція інформації: і наглядна, і доступна для тих, хто має фінансовий і часовий ресурс, а також — енергетичний, як в людини, яка готова щось робити. Зараз, справді, з’явилися «гарячі» гроші, ті, що люди познімали з боязню, що вони можуть пропасти в банках. Треба знайти такі гроші і дати в проекти, котрі чекають вливання, бо рух грошей — це кровоносна система в економіці».

Участь у роботі форуму взяли Надзвичайний і Повноважений Посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко, Консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Мірослав Яцунь, радник Воєводи Люблінського воєводства РП Генрик Клапо, аташе Посольства Російської Федерації в Україні Марія Медушева, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Олександра Блавзевич, виконавчий директор Української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів Володимир Яремій.

У луцькому пабі «Честер» збиралися на неформальну зустріч польські підприємці, які мають свій бізнес на історичній Волині та Галичині. Таку ініціативу проявило Міжнародне Товариство Польських підприємців, яке згуртовує ділових земляків, поки що, у Києві. Мета заходу без офіціозу, за кухлем пива поговорити про те, що турбує нині польський бізнес в Україні, як діяти в умовах світової фінансової кризи, поділитися досвідом роботи, поспілкуватися в своєму колі рідною мовою.

На зустрічі зібралося зо два десятка польських підприємців, переважна більшість яких прибула з Кременця Рівненської області. Були також бізнесмени, які провадять свою справу у Луцьку, Нововолинську та Львові. Польську вечірку відвідав Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Янік.

За словами заступника голови Міжнародного Товариства Польських підприємців Мар’яна Пшезьдзєцького, Полонія хоч і вважається третьою країною за кількістю інвестицій в Україну, проте вона найбільше з інших країн ЄС присутня в малому та середньому бізнесі та — у різних регіонах. Зокрема, в західних областях її капітал працює на виробництві, а в столиці — переважно, в сфері послуг. Спілкування з представниками польського бізнесу наштовхує на висновок, що, здебільшого, наші сусіди їдуть в Україну розвивати невідомий їй ринок, де, звичайно, ще відсутня велика конкуренція. Поляки в Україні, зокрема створюють кадрові агентства (забезпечуючи робочою силою підприємства Польщі), центри податкового консультування та документації, постачають професійний спортивний реманент, мають підприємства з виготовлення компосту для вирощування печериць, бруківки, вікон та дверей, а також очолюють страхові компанії.

Щодо сміливості дій на українському ринку, то у присутніх на зустрічі думки розділилися: одні радили бути менше оптимістичними та більше обережними, інші, навпаки, зазначали, що Україна навіть за останні п’ять років дуже змінилася у позитивну плані. Наразі польському бізнесу, рівно, як і місцевому, заважає застаріла законодавча база. Тоді як у Польщі іноземним інвесторам створюються кращі умови.

Подібна зустріч вже відбулася у Харкові та у Львові, де багато польських підприємців, відтак, буде створене відділення товариства. Чи буде подібне представництво у Луцьку — рішення ще не прийнято.

Нещодавно відділ розвитку підприємництва департаменту Луцької міської ради презентував проект Програми розвитку малого підприємництва в місті на 2008-2009 роки. Документ не є остаточним і наразі проходить процедуру узгодження та врахування пропозицій. Протягом 2007-2008 років діє аналогічна програма, проте, як зазначає провідний спеціаліст відділу розвитку підприємництва Реґіна Зеленко, між обома документами існують певні розбіжності: «Нині діюча програма була прописана в доволі вузьких рамках, так як ми мали доволі стислий термін написання проекту цього документу. Над новою редакцією проекту працює більш широкий спектр спеціалістів, завданням яких є затвердження механізмів поліпшення бізнес-клімату в Луцьку та покращення умов праці суб’єктів малої підприємницької діяльності».

Зокрема, за словами пані Зеленко у програмі прописані регуляторна, нормативно-правова база, механізми фінансово-кредиторної, інвестиційної підтримки та інформаційне забезпечення підприємництва.

Принциповою відмінністю нової редакції програми від діючої є наявність реального механізму відшкодування кредитів підприємців через Луцький міський фонд підтримки підприємництва. Як повідомив директор цієї організації Олександр Ваврисевич, процедура допомоги в погашенні кредитів виглядатиме таким чином: фонд, заручившись підтримкою банка-кредитора, гаситиме відсотки за рахунок статутного фонду організації чи коштів, виділених місцевим бюджетом. «Допоки головною проблемою є фінансова частина питання, — зазначає пан Ваврисевич. — Адже з усіх банків, які були запрошенні підтримати ініціативу погодився лише один. Того ж ми чекаємо розпорядження про виділення коштів із бюджету, а це близько одного млн. грн. Сума, яка міститься в статусному фонді є недостатньо великою — лише 100 тис. грн».

Обирати підприємця, якому надаватиметься допомога, буде комісія, до складу якої входитимуть банкіри, депутати міськради, представники громадських організацій. Рішення прийматимуть колегіально. Для отримання допомоги підприємцю доведеться надати відповідний перелік необхідних документів. Перевагу надаватимуть представникам певних пріоритетних галузей підприємництва: сферам будівництва, надання послуг і сервісу, так інші.

У колах суб’єктів малої підприємницької діяльності до подібних програм ставляться неоднозначно. Деякі вирішують обходитись власними силами, інші ж чули, та бояться самої процедури отримання допомоги: «Програмами підтримки малого бізнесу я цікавився, — розповідає підприємець Олександр Покидюк. — Проте, піти далі я не ризикнув. Ті організації, до яких я звертався, пропонували складну процедуру отримання допомоги, яка передбачала вступ в організацію і доволі тісне подальше співіснування. Звичайно, молодому бізнесмену потрібна підтримка, проте, таку, яка б давала реальний результат, а не лише обіцянки. Крім того, мій напрям діяльності — сферу торгівлі — більшість організацій не оцінують як пріоритетний».

До бюджетів усіх рівнів на Волині за дев’ять останніх місяців мобілізовано 1 млрд. 135 млн. грн. Цю заслугу приписують собі податківці, які повідомили про це «Статус».

Цього року волинським митарям вдалося зібрати податків та зборів на 180 млн. грн більше, ніж за такий же період торік, тобто на 18,8 %. Зокрема, волинські платники податків наповнили державну казну більше в порівнянні з минулим роком на 18 млн. грн, а місцеві бюджети додатково поповнилися 162 млн. грн.

«Відтак, до держбюджету надійшло 210,7 млн. грн податку на прибуток, — каже заступник голови ДПА у Волинській області Андрій Діхтярук. — Із завданням мобілізації цього податку впоралися усі ДПІ області, крім Камінь-Каширської МДПІ. До відповідного періоду минулого року область приростила 81 млн. грн, тобто надходження зросли в 1,6 разу».

Проте, рівень податкової віддачі волинських підприємств із податку на прибуток за результатами декларування у І півріччі залишається досить низьким — 0,86 %, — незадоволено зазначають митарі. Хоча ця цифра більша на 0,40 % , ніж у І кварталі 2008 р., але є недостатньою з огляду на показники в цілому в країні. Податківці вказують на слабку податкову віддачу підприємств торгівлі: 0,29 %.

За словами голови ДПА у Волинській області Віталія Пекарчука, від того, «що рівень податкової віддачі місцевих підприємств є недостатнім, втрати бюджету лише з податку на прибуток на Волині — в межах 35 млн. грн. Ще ймовірних 80 млн. грн не надійшло до бюджету через існування 70 підприємств-мінімізаторів».

У ІV кварталі волинські податківці домовилися приділяти першочергову увагу роботі з підприємствами «групи ризику», поліпшенню адміністрування ПДВ і акцизного збору, скороченню податкового боргу.

За період із січня по вересень (включно) підприємства будівельної галузі Волині виконали робіт майже на 613 млн. грн, — повідомило «Статус» головне управління статистики. Ця сума на 11,2 % менша минулорічної. Зниження темпів будівництва відбулося через скорочення спорудження житла, автозаправних станцій, мостів, зменшення робіт із реконструкції та ремонту, влаштування ліній зв’язку.

Проте, найактивніше будували, як і раніше, в обласному центрі Волині: майже дві третини всіх будівельних робіт. Збільшили обсяги — підприємства шести районів і міста Ковеля.

Сьогодні у Львові презентували відкорегований генеральний план міста, який визначить пріоритети розвитку до 2025 року. Його розробили фахівці ДП „Інститут „Містопроект”. Попередній генплан затвердили ще у 1993 році.

„У новому генплані цілком змінилися пріоритети. Адже попередній розробляли ще наприкінці 1980-х початку 1990-х років. Якщо раніше акцент робили на індустріальний комплекс і Львів славився телевізорами, автобусами, автоавантажувачами тощо, то тепер багато чого змінилося. Зараз акценти робимо на розвитку ринкової інфраструктури. Передусім йдеться про логістику, яка поки що не дуже активно в нас представлена. Але ми переконані, що вона має хороші перспективи. Окрмі цього, Львів має серйозний культурний та історико-культурний потенціал. Це є фактом, що сприяє розвитку туризму та міжнародних зв’язків. Залишаються частково і пріоритети попереднього генерального плану. Серед них розвиток спеціальної та вищої освіти. Цей напрямок теба активніше розвивати. Залишається і виробничий комплекс. У Львові може не бути цілого замкненого циклу, а лише якась його частина, наприклад, його кінцева фаза. Але ми не можемо жорстко задавати, яке саме виробництво тут має бути”, - розповів Віталій Дубина, керівник авторського колективу з корегування генерального плану Львова.

У новому генплані вводиться поняття „Великого Львова”, що об’єднує територію міста та 26 навколишніх населених пунктів. Окрім цього, за прогнозами фахівців „Містопроекту” до 2025 року кількість населення Львова зросте майже на 30 тисяч осіб і становитиме 760 тисяч.

За місяць мають відбутися громадські слухання нового генерального плану, після цього документ віддадуть на державну експертизу.

Кращою кав’ярнею Львова жителі та гості міста визнали „Віденську кав’ярню”. Цими вихідними під час другого міського свята „На каву до Львова” понад 500 осіб віддали свої голоси за неї.

Усього у голосуванні за найкращу кав’ярню взяло участь близько чотирьох тисяч мешканців та гостей міста. У другому міському святі „На каву до Львова” взяли участь близько 20 кав’ярень: „Вірменка”, „Віденська кав’ярня”, „Золотий дукат”, „Театральне”, „Францішка”, „Її величність”, „Під синьою пляшкою”, „Під Клепсидрою”, „Кабінет”, „Кав’ярня мапа”, „Прага”, „Казанова”, „Світ кави”, „Чарівний ліхтар”, „Double coffe”.

Історія кав’ярні-переможця цікава і тривала. «Віденською» називалась і перша львівська кав’ярня, заснована ще у 1829 році і розташована у тому ж приміщанні, де і нинішня. Це була перша кав’ярня спеціально спроектована для цієї мети. Сама «Віденська кав’ярня» була і є зараз місцем, де відбуваються важливі ділові зустрічі. Тут часто можна зустріти поважних та відомих жителів міста: політиків, журналістів, громадський діячів. У «Віденській» кав’ярні початку минулого століття любили випити філіжанку ранкової кави такі відомі постаті як Михайло Грушевський, Станіслав Людкевич та Іван Франко. Сучасна історія “Віденської кав’ярні” розпочалася 6 червня 1998 року, коли було відкрито залу кав’ярні, а через рік почали функціонувати дві зали ресторану. У 2002 році за архівними матеріалами відтворено автентичний вигляд галереї “Віденської”.

Зали кав’ярні обладнані зі смаком, але без особливого шику. Відвідувачі мають можливість не лише поїсти та випити кави, але і пограти у більярд. В око відвідувачам впадає особливий дух цієї кав’ярні, який зберіг у собі гостинність та пам’ять минулих століть.

У Луцьку відбувся ХІ Міжнародний турнір із міні-футболу серед працівників ЗМІ «Волинь-2008». Позмагатися у вправності на спортивному майданчику до обласного центру Волині прибули команди з Литви (Вільнюс), Латвії (Рига), Росії (Брянськ) та Білорусі (Мінськ). Останні довели статус Білорусі, як найспортивнішої пострадянської країни, не поступившись у жодній зустрічі. Проте, і луцька збірна, яка представляла Україну, була активною у боротьбі за призові місця: за нею — друге місце. Третіми на турнірі стали брянчани.

Вперше на цих змаганнях суперники грали в одній команді, об’єднавшись проти збірної команди працівників міської ради. «Муніципали» таким чином перевірили свої сили перед поїздкою до Польщі, де 14-16 листопада відбудеться футбольний турнір між працівниками місцевого самоврядування міст-партнерів Торуня. А цікавий та інтригуючий поєдинок закінчився з рахунком 5:4 на користь гостей.

Загалом, Міжнародний турнір із міні-футболу серед працівників ЗМІ, що відбувся вже в одинадцяте, має досить високий спортивний рівень. Якщо раніше окремі команди демонструвати незіграність та і, взагалі, слабкий футбол, то нині учасники турніру показують хорошу, запальну гру. Кілька років поспіль збірну Луцька запрошують на подібні змагання до Вільнюса, Мінська та Брянська. Адже такі турніри — це не тільки футбол, а міцна дружба між колегами різних країн. До речі, на цей раз мали прибути нові учасники — журналісти з Єревана та Горі (грузинське місто-партнер Луцька), проте через різні причини, здолати сотні тисяч кілометрів їм не вдалося.

Міжнародний турнір із міні-футболу серед працівників ЗМІ відбувся під патронатом міського голови Богдана Шиби (представник команд мали з ним офіційну зустріч) та за підтримки обласних ради та адміністрації.

21 жовтня у луцькому пабі «Честер» зберуться на неформальну зустріч польські підприємці, які мають свій бізнес на Волині. Таку ініціативу проявило Міжнародне Товариство Польських підприємців, яке, поки що, охоплює регіон Києва. Мета заходу без офіціозу, за кухлем пива поговорити про те, що турбує нині польський бізнес в Україні, поділитися досвідом роботи, поспілкуватися в своєму колі рідною мовою, хоча коло запрошених не закрите.

«На перший раз ми очікуємо людей з 20, — сказав «Статусу» заступник голови товариства Мар’ян Пшездзєцький. — Можливо з’явиться реальна необхідність створювати тут свою підструктуру. Подібна зустріч вже відбулася у Львові. Там польських компаній набагато більше, тому вирішено, що там буде відділення товариства».

За словами пана Мар’яна, Польща хоч і вважається третьою країною за кількістю інвестицій в Україну, проте вона найбільше з інших країн ЄС присутня в малому та середньому бізнесі та в різних регіонах. Зокрема, в західних областях її капітал працює на виробництві, а в столиці — переважно, в сфері послуг. Польському бізнесу в Україні, рівно, як і місцевому, заважає застаріла законодавча база. Тоді як у Польщі іноземним інвесторам створюються кращі умови.

Через рік швейцарська компанія «Нестлє» планує запустити новозбудований завод із виробництва харчових продуктів у селі Смолигів Луцького району, що на Волині. Нині на території майбутнього підприємства ведуться інтенсивні роботи для будівельного майданчика. За словами директора з корпоративний питань цієї компанії в Україні та Молдові Геннадія Радченка, саме виробництво займатиме невелику територію. У плані передбачено адміністративний та технічний корпуси, два склади для сировини та продукції — так званий, логістичний центр, для зберігатимуться вироби інших підприємств компанії, зокрема львівського «Світоча» та заводів, розташованих за кордоном.

«Хоча у світі тепер фінансова криза, у нас немає передумов зупиняти будівництво фабрики, — каже Геннадій Радченко. — Вже розширена автодорога протягом 800 метрів біля території майбутнього заводу, для того, щоб не заважати пожвавленому руху, адже це — міжнародна траса. Замість запланованих 3,2 млн. грн, ми потратили вже 9 млн. грн на очисні споруди».

Робота заводу передбачає співпрацю з різними фірмами, зокрема, будівельниками, енергетиками, зв’язківцями. «Фабрику будуть обслуговувати представники різних сфер, адже її треба буде чистити, ремонтувати, привозити обіди для працівників, — підтверджує Геннадій Радченко. — Передбачається також співпраця з виробниками сухих овочів та іншої сировини, до прикладу, соді, цукру, томатної пасти. Зокрема, «Нестлє» залучатиме кошти ЄБРР для розвитку на Волині виробництва сухих овочів. Такі фірми, які співпрацюють з нами проходять суворий тендерний відбір, проте, отримують за роботу великі гроші і мають хорошу репутацію».

В Івано-Франківську згідно з розпорядженням голови обласної держадміністрації розпочав свою роботу обласний молодіжний центр праці. З одного боку, це спеціалізована державна установа, однак діє вона на госпрозрахунковій основі. Тож, за словами директора Центру Лесі Аронець, новоспечена структура має своїм завданням не лише сприяння працевлаштуванню, підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації прикарпатської молоді, але й залучення молодих людей до підприємницької діяльності.

Що саме мається на увазі? За статистикою, кожен п’ятий прикарпатський випускник стає на біржу і чекає свого роботодавця, не підозрюючи навіть, що може започаткувати власну справу. Тому-то молодіжний центр праці вирішив створити школу молодого підприємця. «Ми розпочали серію тренінгів і семінарів для молодих людей, випускників вищих навчальних закладів, які задумуються над тим, куди прикласти свої сили, — зазначає Леся Аронець. —Спілкуючись з ними, з висоти свого досвіду та використовуючи сучасні методики, можемо підказати, де, в якій сфері малого бізнесу юнак чи дівчина зможе реалізувати себе на повну силу». Сьогодні молодіжний центр праці проводить також консультації з питань реєстрації підприємницької діяльності та податковому законодавству, а також консультації з питань психології бізнесу. Консультації з питань бухгалтерського обліку, зокрема, дає відомий фахівець з питань податкового законодавства Марія Томин, яка довгий час працювала у ДПІ Івано-Франківська і чиї знання є неоціненними для молодих підприємців.

Хоча створений молодіжний центр праці лише на початку вересня, він зумів заявити про себе на всю Україну. Саме в Івано-Франківську силами цієї структури був організований і успішно проведений Всеукраїнський семінар «Розвиток молодіжного підприємництва на селі. Сільський зелений туризм», на який з’їхалися представники Черкащини, Луганщини, Одещини, Волині та багатьох інших регіонів і перейняли досвід прикарпатців, для котрих зелений туризм став реальною сферою заробляння грошей.

Щодоби з конвеєра ВАТ «Волиньхолдинг» вивозять продукції на два мільйони гривень. За словами головного інженера заводу Ігоря Разінкова, за рік підприємство випускає 103 тисячі тонн соусів на майонезній та томатній основі, що становить його максимальну потужність. Наразі «Волиньхолдингу» належить більше 50 % ринку майонезу і 70 % — кетчупів в Україні. Експортується продукція в Росію, Молдову та Білорусь. Саме такий успіх підприємства, 100 % акцій якого належить швейцарській корпорації Nestle, став вирішальним у будівництві нового заводу з виробництва харчових продуктів. Він з’явиться за п’ять кілометрів від «Волиньхолдингу» обабіч траси Київ-Варшава в селі Смолигів Луцького району. Як каже директор з корпоративних питань «Нестлє» в Україні та Молдові Геннадій Радченко, компанія планує вкласти в проект 200 млн. грн. Це перший за останні 15 років завод, який збудує Nestle в Україні. Так як в середині компанії існує велика конкуренція серед країн та ринків куди вкладати інвестиції, то кетчупно-майонезна перемога говорить про великі перспективи майбутнього підприємства. І вже сьогодні відомо, що буде споруджуватися і його друга черга. А те, що завод з’явиться на Волині, свідчить про найсприятливіший тут інвестиційний український клімат, запевнив Геннадій Радченко.

Перебуваючи на посадах директора та головного бухгалтера ПП «Форест» Віктор Натальчук вчинив ряд умисних злочинів — до такого є висновку дійшов Луцький міськрайонний суд, за що і покарав його позбавленням волі на п’ять років.

Як повідомляє прес-служба Волинської податкової адміністрації, кримінальну справу щодо умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах директором ПП «Форест» Віктором Натальчуком слідчий відділ волинської податкової міліції порушив ще в 2004 р. Проте, в одній особі — засновник, директор та головний бухгалтер підприємства із сумнівною репутацією тоді зник із поля зору податківців та правоохоронців. За сприяння співробітників Інтерполу та місцевої поліції на початку цього року його знайшли на території Португалії та доправили в Україну.

Відтак, суд визнав, що екс-директор ПП «Форест» Віктор Натальчук, у результаті умисних дій, що виразилися у свідомому заниженні валових доходів та завищенні валових витрат не нарахував та не сплатив ПДВ і податку на прибуток на суму 729 403 грн. Окрім того, вчинив службове підроблення, бо безпідставно у податкових документах завищував податковий кредит із ПДВ.

Несплата податків «Форест», як з’ясувалося в ході слідства, стало звичною практикою на підприємстві упродовж 2002-2003 рр. Купівля та продаж лісоматеріалів, брухту чорних та кольорових металів і металоконструкцій, відображення цих операцій в податковій звітності відбувалася з порушенням вимог чинного законодавства у сфері оподаткування. Окрім того, придбання металобрухту у восьми суб’єктів господарювання та подальший його продаж «Форест» здійснювало без відповідної ліцензії.

У судовому засіданні Віктор Натальчук аргументував такі дії частково браком знань щодо особливостей оподаткування. Втім, вину визнав повністю та докази, зібрані судом, не оспорював, натомість — розкаявся.

«Якби волинський горе-бізнесмен не переховувався від слідства на території чужої країни, то ситуація давно була б вирішена, — каже перший заступник голови ДПА у Волинській області, начальник управління податкової міліції Костянтин Циркун. — Таке завершення справи — застереження тим, хто матиме намір трактувати податкове законодавство у власних інтересах».

П’ять років позбавлення волі без права обіймати керівні посади протягом наступних трьох років із відстрочкою виконання покарання на три роки за умови, що Віктор Натальчук не вчинить нового злочину — такий вирок Луцького міськрайонного суду.

Холдинг «ТКС» успішно здійснив залучення прямих інвестицій у свій бетонний бізнес шляхом продажі 20% акцій власної компанії з виробництва бетону TKS CONCRETE LIMITED. Загальна сума залучених коштів склала 10 млн. доларів США. Інвесторами стали дві компанії: KENTOR TRADING LIMITED (Кіпр) та VOSTOK KOMI (Кіпр). Пакет акцій що належить компаніям рівновеликий та складає по 10% акцій.

На думку Ореста Сарахмана, комерційного директора холдингу «ТКС», залучення інвестицій навіть в умовах стагнації будівельної галузі дозволяє холдингу продовжувати здійснення заявлених раніше планів про розвиток свого бетонного бізнесу.

«Ця інвестиція сприяє подальшої експансії компанії на ринку, зокрема за рахунок придбання привабливих, але здешевлених активів. Внаслідок складної ситуації в галузі більшість компанії, що не мають джерел фінансування, будуть вимушені покинути ринок або значно зменшити свою частину ринку», - відзначає він.

Відповідно до затвердженої Спостережною радою холдингу стратегії про розвиток бетонного виробництва, заплановано збільшення кількості бетонних заводів до 10 штук у 2009 році. Компанія використовує технології швидко монтованих німецьких заводів з повною автоматизацією технологічних процесів. Виробничі потужності типового бетонного заводу складають від 50 000 куб. м в рік. На зведення типового заводу необхідно 2-3 місяці.

Довідка

Холдинг «ТКС» заснований у 1998 році як диверсифікована група компаній, у секторі нерухомості холдинг працює з 2003 року. Сьогодні в структурі холдингу існують три ключових бізнес-напрямки: девелопмент, будівництво і виробництво бетону. Станом на кінець 2007 року портфель холдингу налічував 17 проектів нерухомості загальною площею 248,0 тис. кв. м, з яких 65% (за площею) складали об'єкти комерційної нерухомості і 35% - житло.

За даними незалежного оцінювача ТОВ «Бюро Верітас Україна», на 1 січня 2008 року оцінка ринкової вартості портфеля проектів холдингу склала $258,0 млн.

Партнером по одному з проектів холдингу виступає Auchan (Франція, оборот у 2007 році $53,7 млрд.). У числі якірних орендарів холдингу присутні «Фуршет» (Україна, оборот в 2006 році $481 млн.) і «Вестер» (Росія, оборот в 2007 році $720 млн.).

У серпні 2007 року холдинг провів приватне розміщення акцій на Франкфуртській біржі, яке дозволило залучити $39,6 млн.

У березні 2008 року Збори акціонерів Waymore Holdings прийняли рішення про зміну назви "Waymore Holdings” на “TKS Real Estate Public Limited”.

15 жовтня у Львові у виставковому центрі «LEMBERG» відбудеться конференція та круглий стіл «Лісове господарство: стан та перспективи розвитку»

На конференції розглядатимуться питання місцевої та регіональної природоохоронної політики лісів, парків та зелених зон, обговорюватиметься стан лісів Карпатського регіону, нові системи господарювання та перспективи їх впровадження в ліси України, інноваційні технології для підвищення продуктивності лісових культур, стан і перспективи розвитку сільського та зеленого туризму та багато інших.

Участь у заході візьмуть представники Львівського міського управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції у Львівській області, Управління екології та благоустрою ЛМР, Управління Охорони Навколишнього Природного Середовища у Львівській області, науковці з Інституту екології Карпат, ФМІ ім. Г.В.Карпенка НАН України, УНДІ гірського лісівництва ім.П.С.Пастарнака, Львівського національного лісотехнічного університету, Львівського національного університету ім. І. Франка, а також представники Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства Закарпаття та Спілки сприяння зелного туризму в Україні.

Chery Automobile Co закінчила переговори з американською інженерінговою компанією SCI (Structural Composites Industries LLC). Результатом стало підписання меморандуму про стратегічну співпрацю в області розробок нових енергозберігаючих технологій.

Першочерговими для обговорення стали питання раціонального і ефективного впровадження і розвитку CNG – технологій у виробництві автомобілів Chery. Представники компанії SCI високо оцінили науковий потенціал і динамічний розвиток науково-дослідного центру Chery Automobile Co, а також підтвердили свою готовність до впровадження останніх наукових досягнень у виробництві систем ГБО і, його, безпосередньо, організацію в м. Вуху, де і знаходиться головний завод Chery Automobile Co.

Підписання даної домовленості ще раз демонструє не тільки підвищення вимог Chery Automobile Co до своїх автомобілів, але і до навколишнього середовища. Слід зазначити, що це не перший крок компанії в сфері використання енергозберігаючих технологій. Нагадаємо, що офіційними автомобілями Олімпіади в Пекіні були як раз автомобілі Chery. Тільки для потреб оргкомітету ігор було виділено спеціально сорок Chery Elara і десять Chery CrossEastar з гібридними силовими установками .

15-17 жовтня 2008 року вперше у Львові у виставковому центрі «LEMBERG» відбудеться Міжнародна спеціалізована виставка «Фермер» .

Концепція заходу передбачає активний обмін досвідом та підвищення кваліфікації його учасників шляхом ознайомлення з новітніми продуктами та обговорень перспективних напрямків у діловій та презентативній програмі. Виставка знайомитиме фермерів з сучасними досягненнями в агропромисловій галузі, новими технологіями, обладнанням, механізмами, засобами захисту та підвищення врожайності, способами збереження врожаю тощо. Окремим блоком будуть представлені нові фінансові та страхові інструменти для забезпечення потреб галузі, діяльність професійних асоціацій, спеціалізована література та т.ін.

Цей виставковий захід (організатор - Виставковий центр «LEMBERG», співорганізатори – Міністерство промислової політики України та Люблінські міжнародні ярмарки) скерований на створення і розвиток фермерських господарств, які є важливою частиною ринкового шляху розвитку українського сільського господарства, відродження фермерських господарств.

У рамках виставки відбудеться Міжнародна конференція «Підтримка фермерів та середніх і малих сільськогосподаоських підприємств», на якій розглядатимуться питання программ сільськогосподарського кредитування та страхування, нові підходи та технології у вирощуванні культур та обробки грунтів, презентуватиметься нове обладнання та література, обговорюватимуться європейські шляхи розвитку аграрної політики та інші теми, що нададуть фермерам і фахівцям найбільш повну інформацію сільськогосподарського напрямку.

Захід відбувається за підтримки Асоціації фермерів та приватних землевласників України, Головного управління агропромислового розвитку ЛОДА, Української асоціації молодих фермерів та за сприяння торгового відділу Посольства Австрії в Україні. Генеральним медіапартнером виступив журнал «Agroexpert».

Сьогодні ДК «Газ України» за вказівкою з НАК «Нафтогаз України» зменшив ліміти газу для Львова. У результаті цього тиск газу в газорозподільній системі міста знизився до критичних меж - 0,18 атмосфер, при мінімально допустимій нормі 0,55 атмосфер.

Внаслідок цього від газопостачання відімкнули 85 підприємств, серед яких «Перший хлібокомбінат», «Перша приватна броварня», «Галичфарм» та багато інших. Окрім цього без газу залишилися 22 тисячі львів’ян. Пре-секретар ВАТ «Львівгаз» Оксана Ростикус, не змогла відповісти на запитання, коли ж газопостачання відновлять.

За словами Олексія Титаренка, начальника головного управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської ОДА, зараз ситуація під контролем і небезпеки немає. Ввімкнення газу відбуватиметься за участі газової служби і всі мешканців будинку, коли тиск в мережі зросте. Керівництво «Львівгазу» та обласної адміністрації веде переговори з НАК «Нафтогаз України» про відновлення лімітів газу. Керівництво області сподівається, що вже завтра газопостачання вдасться відновити.

Нинішня, 23 сесія Волинської обласної ради довела, що більшості, яка належала бютівцям, вже немає. Раніше, разом із фракцією УНП, ця сила забезпечувала багато рішень на свою користь. Тепер між ними пробіглася політична кішка. Власне, з цієї причини заступник голови обласної ради колишній уенпівець, а нині — член ЄЦ Борис Загрева сьогодні мало не позбувся посадового крісла. Для цього рішення не вистачило одного голосу. Відтак, не збулися прогнози, що на це місце претендує член фракції «НУ». Саме ця фракція все робила для того, аби питання зняти з порядку денного, а коли цього не вдалося зробити, добилася того, щоб голосування відбувалося в таємному режимі. Крім нашоукраїнців пропонували відмовитися від цього питання порядку денного литвинівці, уенпівці та регіонали. Мовчазну позицію зайняли клімчуківці та соціалісти. Саме останні, за деякою інформацією, додали багнетів бютівцям під час голосування, однак, і їх не вистачило.

Як часто змінюють українські великі та малі політики маски! Ще у 2005 році фракція «НУ» була категорично проти того, щоб Борис Загрева зайняв посаду заступника голови обласної ради.

Вслід за Верховною Радою треба розпустити і волинський «парламент». Такого висновку дійде будь-яка здравомисляча людина, яка могла б потрапити на її засідання. Сьогоднішній день, на який була запланована 23 сесія, також підтвердив байдужість місцевих нардепів до вирішення важливих проблем життєдіяльності області та її мешканців. На думку багатьох депутатів, головнішого питання ніж переобрання заступника голови облради, нині немає в регіоні. З такою ініціативою виступили члени фракції БЮТ. Вони не можуть простити заступнику голови Борису Загреві його нинішнє членство в ЄЦ. На початку цієї каденції завдяки йому — тоді члену УНП — та його однопартійцям, головою ради став бютівець Анатолій Грицюк. Тепер вони по різні боки барикад.

Але перш, ніж приступити до затвердження порядку денного, депутати фракції «НУ» піддали сумніву роботу системи електронного підрахування голосів. Як підтвердження тому, лист від управління СБУ, яке, у відповідь на звернення окремих депутатів, провело розслідування і визнало систему «Рада» не сертифікованою, морально застарілою (вона така вже була на період її придбання), фізично зношеною, відтак, пропонує створити комісію з вивчення її функціонування і не рекомендує її наразі використовувати. Поради поважного органу обласна рада не взяла до уваги і далі продовжувала голосувати за допомогою електронної системи. Тільки згодом депутатам вдалося ухвалити рішення голосувати по першому питанню таємним чином. Наразі результати ще не відомі.

А чи потрібні вони волинянам, які нині хвилюються більше за те, як їм зимувати в холодних оселях, коли їм дадуть допомогу як багатодітним сім’ям, малозабезпеченим, інвалідам, коли науковцям і педагогам повернуть реструктуризовану заборгованість, коли придбають новий комунальний автотранспорт, отримають в оренду водойму і ще багато інших питань, яких налічувалося в порядку денному більше 30.

Особливо гнітюче враження залишається від того, як депутати на сесії обмінюються непарламентськими висловами, звинувачуючи один одного в кучмізмі та сталінізмі.

За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області, протягом дев’яти місяців 2008 року в промисловості міста спостерігались високі темпи приросту обсягу продукції. Найбільш позитивна динаміка склалася у II та III кварталах, коли зростання порівняно з відповідним періодом минулого року становило 68,4 % та 34,1 %.

Найкраще спрацювали переробні підприємства, які збільшили випуск продукції на 39,1 %. «Це зумовлено тим, що були нарощені обсяги у виробництві харчових продуктів та напоїв, частка якого в обсязі реалізованої продукції переробної промисловості склала 40 %», — говорить Михайло Колімбровський, начальник ГУС в Івано-Франківській області.

При забезпеченні високих темпів приросту продукції на підприємствах машинобудування (29,5 %), з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (13,2 %), металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (12,7 %), целюлозно-паперового виробництва (10,2 %) не досягнуто рівня виробництва відповідного періоду попереднього року у хімічній і нафтохімічній промисловості (зниження становить 37,9 %), легкій (24,8 %), з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів (11,2 %).

Загалом же за темпами збільшення обсягів промислового виробництва проти відповідного періоду попереднього року Івано-Франківськ посідає третє місце серед міст та районів області.

Одночасно з новими виборами до верховної ради, може відбутися і переобрання депутатів та міського голови у Львові. Мер Львова Андрій Садовий звернувся до Президента України Віктора Ющенка та Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка з проханням оголосити дочасні вибори і у Львові.

„У політичних середовищах міста склалась ситуація, яка змушує мене звернутися до громади та вжити радикальних заходів. За моєю інформацією, група фінансових кланів у змові з деякими місцевими політичними угрупуваннями опрацювала і, використовуючи кризову ситуацію в державі , приступила до реалізації плану тотальної дестабілізації у місті. План дій простий - за допомогою ряду депутатів Львівської обласної та міської рад змістити міського голову з посади, переобрати секретаря міської ради і в умовах хаосу та безвладдя розпочати глобальний грабунок міста, масштабний "дерибан" міської землі та комунального майна. Я до кінця зберігав упевненість, що відповідальність за місто переважить меркантильні інтереси політичних фракцій у Львівській міській раді. Однак перебіг подій свідчить про інше - гроші перемогли, і сценарій захоплення влади у місті розпочався. В цих умовах я змушений звернутися до Президента України, голови Верховної Ради України з проханням призначити одночасно з виборами до парламенту дострокові вибори Львівського міського голови та депутатів Львівської міської ради. Я не допущу, аби доля управління містом вирішувалася підкилимними інтригами та грішми. Своє слово у цій ситуації має сказати громада Львова”, - йдеться у заяві міського голови Львова.

Причиною такого кроку депутати міськради називають бажання уникнути відповідальності за незадовільну ситуацію з підготовкою до Євро-2012. Водночас, за інформацією „Статусу”, реальною причиною такої заяви є те, що депутати збирались висловити меру недовіру і відправити його у відставку. Натомість, Андрій Садовий зіграв навипередження.

Чи вдасться міському голові закінчити почату справу поки що невідомо, адже таке рішення може прийняти лише Верховна Рада, яка зараз у доволі непевному становищі. Натомість свої плани вже невдовзі зможуть реалізувати міські депутати – наступного тижня вони мають заслухати звіт міського голови і оцінити його роботу.

Вчора в обласному центрі Прикарпаття відбулися збори Івано-Франківського регіонального відділення асоціації фахівців нерухомості України. Нова команда членів регіонального відділення під керівництвом новообраного голови відділення АФНУ Сергія Майзеля, запропонувала нові методи роботи для фахівців з нерухомості.

«Сьогодні ринок нерухомості перебуває у стагнації, — говорить Сергій Майзель. — Більше того прогнозуємо, що у 2009 році криза таки може настати. Тому, щоб не просто вижити, а й працювати із максимальним прибутком треба запровадити нові правила гри для агентств нерухомості».

Насамперед, на думку Сергія Майзеля, треба запровадити єдині стандарти та технології роботи ріелторських компаній. «Ми розробили 10 кроків-умов, які допоможуть агентствам нерухомості плідно працювати на ринку. Серед них, наприклад, створення мультилістингової системи, аналогів якої в Україні на разі немає», — каже Сергій Майзель.

Мультилістингова система — це електронна база ексклюзивних договорів ріелторських компаній. Члени АФНУ мають код допуску, за допомогою якого може її переглянути.

Сьогодні у Луцьку завершилося VII засідання українсько-польської Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва. Його ключовим моментом стало підписання обома сторонами тексту протоколу. В ньому йдеться про вирішення проблемних питань міжрегіонального та транскордонного співробітництва, у тому числі в рамках підготовки до Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. Це відновлення спільного прикордонно-митного контролю на українсько-польському державному кордоні, розбудова нових пунктів пропуску та прикордонної інфраструктури (сторони висловилися за необхідність синхронізувати дії української і польської сторін під час будівництва нових пунктів пропуску та прискорити темпи опрацювання та укладення Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща), уніфікація митних та інших документів, що стосуються перетину кордону фізичними особами, автотранспортом і товарами, спрощення самої процедури перетину українсько-польського державного кордону, розвиток транспортної інфраструктури прикордонних регіонів, розвиток транскордонного співробітництва між прикордонними областями та воєводствами України й Республіки Польща, імплементація міжурядової Угоди про правила місцевого прикордонного руху.

Голови національних частин координаційної ради: заступник Міністра закордонних справ України Костянтин Єлісєєв та віце-міністр внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща Пьотр Стаханьчик відзначили позитивну динаміку розвитку українсько-польських відносин у багатьох сферах, зокрема, в розрізі євроінтеграційних процесів. Про це свідчать такі цифри. За результатами роботи суб’єктів господарської діяльності Волині протягом січня-липня 2008 р. на ринках 99 країн світу Республіка Польща стала четвертим за величиною зовнішньоторговельного обороту діловим партнером області, а у переліку 25 країн-членів Європейського Союзу, з якими регіон підтримує комерційні зв’язки — третім. За словами заступника начальника управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції ВОДА Наталії Кролік, не менш активними були і волиняни: «За цей час на ринку сусідньої держави реалізовано продукції місцевого виробництва на 27,5 млн. дол., тобто, в середньому, кожна одинадцята експортна операція, реалізована суб’єктами підприємництва регіону, передбачає Польщу кінцевим пунктом призначення своїх виробів».

Налагоджено безпосередні зв’язки для реалізації не лише суто комерційних угод, а й залучення інвестиційних ресурсів. З загальної суми іноземних капіталовкладень у 310,3 млн. дол., що надійшли в економіку регіону протягом 1993-2008 рр., більше 30 % — має польське походження. Як приклад ефективного співробітництва такого роду, варто навести діяльність спільного підприємства «БРВ — Україна», функціонування банківської установи «Унікредит Банк ТзОВ (Україна)». Динаміка ділової співпраці підтверджується й діяльністю спільних підприємств, понад 40 % яких (139) створено за участю польських бізнесменів.

Наразі в області реалізується українсько-польський проект із дослідно-промислової розробки Волинського родовища міді у Ратнівському районі, право на вивчення (розвідку) якого надано ЗАТ «Укрполмідь», що створене за участю компанії «Польська мідь» — одного зі світових лідерів із розробки родовищ міді.

Таку назву має електрична теплоакумулююча система, яку сьогодні введено в дію у луцькій ЗОШ №12. Це перша школа міста, яка перейшла на альтернативний вид опалення. Раніше тут учні та вчителі грілися за допомогою газової котельні. Хоча, це сказано занадто: «грілися», адже зимової пори температура повітря в класах не піднімалася вище 13°-15°С. Міська влада прийняла рішення виділити з бюджету кошти, аби заклад міг перейти на опалення із застосуванням новітньої системи «Електропік», а також профінансувала капітальний ремонт приміщення та заміну даху.

Технологія «Електропік» це система електричного акумулюючого опалення за рахунок нічної електроенергії в період слабкого навантаження в електричній системі. Для необхідного обігріву приміщення ця система вмикається на три-п’ять години вночі. При цьому електроенергія перетворюється в тепло, яким глибоко прогрівається приміщення. Відтак, нагріті стіни забезпечують комфортну температуру в приміщеннях протягом доби. Завдяки системі «Електропік» температура в приміщенні підвищиться до необхідної, згідно з санітарними нормами (18°-20° С). Крім того, таке опалення споживає енергії на 25-30 % менше ніж водяне. Низька ціна електроенергії вночі забезпечить зменшення витрат бюджетних коштів на опалення, а повністю автоматична робота системи та її висока надійність — на обслуговування. Відтак, собівартість опалення в приміщеннях в декілька разів нижча собівартості централізованого опалення.

За словами Луцького міського голови Богдана Шиби, використання електроакумулюючого обладнання є одним із пріорит